червня
2023 р.
Соціальний захист потерпілих на виробництві
Законодавством України гарантовано, що кожен громадянин має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної або часткової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або отримання професійного захворювання. Це право гарантується, зокрема, загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Основними завданнями Фонду соціального страхування та його робочих органів є:
1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;
2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до Закону;
3) профілактика нещасних випадків;
4) віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
5) проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;
6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;
7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду;
8) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.
Страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Застраховані особи мають право на:
1) безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів Фонду та роз’яснення з питань соціального страхування;
2) отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених законодавством;
3) участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участі представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
4) послуги медичної реабілітації;
5) послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
6) відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
7) послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
8) оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
9) судовий захист своїх прав.
До послуг медичної реабілітації, які надаються інвалідам, входить:
- лікування потерпілих в стаціонарних медичних закладах;
- санаторно-курортне лікування;
- забезпечення виробами медичного призначення;
- забезпечення протезно-ортопедичними виробами;
- забезпечення спеціальними засобами пересування (колясками), автомобілями тощо.
Така діяльність здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування згідно з укладеними договорами з суб’єктами господарювання, які виробляють, поставляють, ремонтують, надають потерпілим зазначені вироби та послуги.
У випадку, якщо особа перебуває на обліку і самостійно оплачує вироби і послуги фінансування здійснюється робочими органами Фонду шляхом відшкодування витрат потерпілим на підставі рахунків та інших документів, що підтверджують їх витрати (чеків, квитанцій, накладних).
Разом з тим, відшкодуванню підлягає не будь-який розмір коштів, які витратив потерпілий. Так підзаконними актами передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі, що не перевищує ціну на відповідний виріб або послугу, передбачену договорами Фонду з суб’єктами господарювання.
Лікування потерпілих і їх медична реабілітація.
Підставою фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності і потреби потерпілого в такій допомозі, або в окремих випадках висновок ЛКК закладу охорони здоров`я.
Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим медичної допомоги у стаціонарах закладів охорони здоров`я, реабілітаційних послуг в установах охорони здоров`я, санаторно – курортних реабілітаційних закладах.
У разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації, якщо заклади охорони здоров`я, з якими укладено договори, не в змозі забезпечити таке лікування, медичну реабілітацію, їх вартість компенсується Фондом потерпілим за умови знаходження потерпілого на обліку та на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно – курортних карт, довідок або рахунків , що підтверджують витрати.
Компенсація витрат на проїзд.
Законодавством передбачена компенсація вартості проїзду постраждалих до місця лікування, медичної реабілітації, і назад .
Вартість проїзду відшкодовується робочими органами Фонду згідно з поданими проїздними документами ( квитки, квитанції на постільну білизну, та транспортування вантажу) у таких розмірах:
- Приміським та міжміським автобусом – за фактичними витратами;
- Залізницею – за фактичними витратами, але не вище тарифу купейного вагона.
Особа, яка супроводжує потерпілого ( у разі необхідності в такому супроводі за висновком МСЕК) , компенсуються витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження. Однак потерпілого не можуть супроводжувати інваліди І групи та особи, що не досягли 18 – річного віку.
Таким чином потерпілі на виробництві, знаючи свої права , можуть використовувати надані їм додаткові можливості і ефективно відстоювати свої законні інтереси.
Заступник начальника відділення С.Ю. Щепаченко
виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань
у Кременчуцькому районі
