Історична довідка Кременчуцького району

Історична довідка Кременчуцького району

Кременчуцький район утворено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 17 травня 1939 року.

Загальна характеристика району

Розташований район переважно у лісостеповій фізико-географічній зоні Придніпровської низовини, у південно-західній частині Полтавської області,  в основному на лівому березі Дніпра і значно менша частина його – на Правоборежжі. На північному заході він межує з Глобинським, на північному сході - з Козельщанським, а на південному сході - з Кобеляцьким районами Полтавської області. На півдні район межує із Онуфріївським та Світловодським районами Кіровоградської області і омивається водами Дніпродзержинського водосховища. Західну частину району омивають води Кременчуцького водосховища.

Загальна площа району – 1,2 тис. кв. км. Протяжність складає 46 км. із півночі на південь та 52 км. із заходу на схід. Відстань до міста Полтави - 114 км. Транспортна мережа загального користування налічує 315 км. залізничних колій та 424 км. доріг. Через територію району проходять залізниці Харків-Одеса, Кременчук-Ромодан, Потоки-Редути. Прокладені автомагістралі республіканського та обласного значення в напрямках: Полтава-Кишинів, Київ-Дніпропетровськ, Кременчук-Світловодськ, Суми-Олександрія, Кременчук-Хорол.

Гідрографічна сітка представлена річками, озерами, ставками, болотами, джерелами. По території району протікає 2 великі річки – Дніпро (43 км.), Псьол (18 км.).  На лівому березі Дніпра розташований порт Кременчук і пристань в селі Келеберда.

Клімат району – помірно-континентальний, середня кількість опадів – 485-520 мм., середньомісячна температура: літня + 18,9° С, зимова – 5,3° С.

Надра містять поклади залізної руди, граніти, пісок, глину, торф.

Природна рослиннiсть району включає лiси (сосна, дуб, тополя, вiльха), які займають 10,8 тис. га, що складає бiля 11,6 % загальної площі району. По берегах річок трапляються дубняки, осокирняки, зарослi верб, верболози, у штучно насаджених лісах переважає сосна.

Ґрунти  у районі переважно чорноземи. Вони займають близько 44 % площ i є основними для вирощування сiльськогосподарських культур. Також присутні сірі лісові, піщані ґрунти та суглинки.

Чисельність населення налічує до 40 тис. осіб, 100 % якого є сільським.