Управління Держпраці у Полтавській області інформує

Про збереження за військовослужбовцем місця роботи і середнього заробітку

П. 15 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» визначено, що з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається, зокрема, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України – письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Посилаючись на ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо чинним законодавством України ці обов’язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи, посада і середній заробіток. Працівники, які залучаються до виконання обов’язків, згідно законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і « Про військовий обов’язок і військову службу» отримують гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Також, за працівниками, призваними на строкову військову службу або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі через укладення нового контракту на проходження військової служби, під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб-підприємців, де вони працювали на час призову. Таким працівникам проводиться виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ці норми передбачають, що між працівникам, призваними на строкову військову службу або прийнятими на військову службу за контрактом в особливий період, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, і працівник лише увільняється від виконання обов’язків зі збереженням місця роботи, посади і виплатою середнього заробітку строком до закінчення особливого періоду або до фактичного звільнення з підприємства.

За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.

Відпустка без збереження заробітної плати під час карантину

Дію карантину в Україні продовжено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року за № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» до 11.05.2020 року включно.

Законом України від 17.03.2020 р. за № 530 – ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», починаючи з 17 березня 2020р., запроваджено нову підставу для надання відпусток без збереження заробітної плати на час карантину.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки» у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається в загальний термін, установлений ч. 1 цієї статті, а саме: за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У зв’язку з цим внесено зміни до ст. 84 КЗпПУ щодо термінів надання відпустки без збереження заробітної плати.

Відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін на час карантину (ст. 26 ЗУ «Про оплату праці») може оформити як працівник, який не має дітей, так і працівник з дітьми будь-якого віку.

Отже, декілька правил, які враховуються при наданні відпустки за власний рахунок:

- при розрахунку тривалості відпустки без збереження заробітної плати святкові і неробочі дня не віднімаються і не додаються, а враховуються як звичайні календарні;
- право на відпустку за власний рахунок мають усі працівники (які працюють за основним місцем роботи та за сумісництвом), незалежно від форми оформлення трудових відносин;
- право на відпустку без збереження заробітної плати повної тривалості працівник має незалежно від часу, який він відпрацював на підприємстві, та свого загального стажу (на відміну від оплачуваних відпусток);
- працівника не можна відкликати з відпустки без збереження заробітної плати;
- відпустка без збереження заробітної плати не впливає на тривалість щорічної основної відпустки.

Ініціатором будь-якої відпустки без збереження заробітної плати є виключно працівник, а примусове направлення працівників у зазначену відпустку за власний рахунок є грубим порушенням законодавства про працю (Лист Мінсоцполітики України № 416/13/116-13 від 19.09.2013 р.), яке тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність.

За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.

Оплата часу простою під час дії карантину

Статтею 34 КЗпПУ визначено поняття простою. Отже, простій – призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законом України за № 540-ІХ від 30.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 113 КЗпПУ, відповідно до яких час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Отже, на період простою роботодавець повинен забезпечити додержання мінімальних державних гарантій в оплаті праці під час простою, а саме не нижче від двох третин тарифної ставки (окладу). При цьому в локальному документі (трудовому або колективному договорі) на підприємстві можуть бути встановлені вищі рівні оплати праці за час простою.

За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.