Управління Держпраці у Полтавській області інформує

  Щодо питання стажування працівників

Відповідно до частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП).

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проходження стажування законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб, зокрема державних службовців, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, зареєстрованих безробітних тощо. При цьому конкретний перелік документів, який необхідно оформити, визначається законодавством в залежності від категорій осіб, яких планується залучити до стажування.

Так, наприклад, при залученні до стажування державних службовців слід керуватися положеннями Порядку стажування державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 р. N 48, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2016 р. за N 439/28569.

У разі залучення до стажування зареєстрованих безробітних необхідно керуватися положеннями Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 р. N 318/655, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.06.2013 р. за N 1029/23561.

Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях та типова форма такого договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 р. N 20.

Враховуючи викладене, вважається, що залучати осіб до стажування можливо виключно у випадках, передбачених законодавством. В інших випадках з метою перевірки відповідності особи роботі, яка йому доручається, з нею слід укладати трудові договори та обумовлювати випробування в порядку, визначеному статтями 26 - 28 КЗпП.

      Щодо нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію заробітної плати

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 (із змінами), визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України від 19.10.2000 N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (зі змінами). Порядок проведення такої компенсації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N 159 (зі змінами).

Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Сума компенсації нараховується у разі нарахованих, але своєчасно не виплачених грошових доходів. Нараховується і виплачується компенсація в тому самому місяці, в якому виплачується заборгованість.

     Щодо врахування до страхового стажу періоду отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Законодавство у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування визначає поняття страхового стажу як період (строк), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню та за який щомісяця роботодавцем та/або нею сплачено страхові внески.

Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та період, протягом якого особа є застрахованою за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, визначається відповідними законами України.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

До страхового стажу включається період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" органи, що виплачують особам допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народжені дитини, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зазначені платники сплачують єдиний внесок за таких осіб, що відповідно до пункту 3 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. N 675 спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи), і такі особи були застрахованими особами лише відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Починаючи з 1 січня 2016 року до страхового стажу прирівнюється періоди, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

    За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.