Управління Держпраці у Полтавській області інформує

Мінімальні гарантії в оплаті праці

     Законом про Державний бюджет України на 2019 рік, прийнятим Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, встановлено підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2019 року до 4173 гривень.

     З цього часу роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 4173 грн. Якщо ж заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, то роботодавцю необхідно провести доплату до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

     Мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна зарплатня, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці»:

     1) норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.

     2) гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо.

    3) гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

    Відповідно до Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

     Суб’єктам господарювання необхідно нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати, яка також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню у встановленому законодавством порядку.

     Закликаємо роботодавців неухильно дотримуватися вимог законодавства про оплату праці в частині виплати заробітної плати не нижче мінімального встановленого розміру.

     За недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено застосування щодо суб’єкта господарювання штрафної санкції у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника щодо якого вчинено порушення (41 730 грн. з 01.01.2019 р.). Наголошуємо: заходи щодо притягнення до відповідальності за таке порушення вживаються незалежно від факту його усунення в ході інспекційного відвідування.

       За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.

 

Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу у разі прийняття працівника на роботу за сумісництвом?

       Ч. 3 ст. 24 УКЗпПУ визначено, що працiвник не може бути допущений до роботи без:

- укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,

- повiдомлення ДФС про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.

      Вiдповiдно до ст. 21 КЗпП працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторiн.

    Тобто працiвник має право виконувати, крiм своєї основної, iншу роботу на умовах трудового договору в однiй i тiй самiй установi, або кiлькох установах у вiльний вiд основної роботи час.

     Статтею 24 КЗпП не передбачено виняткiв для працiвникiв, якi працюють за сумiсництвом.

     Тому в пунктi 4 форми повiдомлення про прийняття працiвника на роботу має зазначатися категорiя особи (найманi працiвники з трудовою книжкою або найманi працiвники без трудової книжки), а саме: працiвник за основним мiсцем роботи чи працiвник за сумiсництвом.

     Проте слiд зазначити, що чиннiсть КЗпП, у тому числi ст.24, поширюється виключно на трудовi вiдносини, тобто коли з працiвником укладають трудовий договiр. На цивiльно-правовi договори чиннiсть КЗпП не поширюється.

      Щодо питання  сумiщення професiй, то вiдповiдно до ст. 105 КЗпП  працiвникам, якi виконують на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї поряд зi своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за iншою професiєю (посадою) без звiльнення вiд основної роботи, провадиться доплата за сумiщення професiй (посад). Тобто сумiщення – це виконання роботи за iншою професiєю (посадою) на одному i тому самому пiдприємствi у свiй робочий час.

     Отже, покладання на працiвникiв пiдприємства виконання поряд зi своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робiт не потребує повiдомлення Державної фiскальної служби або її територiальних органiв.

     За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області    Л. Рогізної.

 

Право на додаткову відпустку прибиральникам службових приміщень

       Право працівників на щорiчну додаткову вiдпустку за особливий характер працi визначається у строгiй вiдповiдностi зi Списком виробництв, робiт, професiй i посад працiвникiв, робота яких пов’язана з пiдвищеним нервово-емоцiйним та iнтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних i геологiчних умовах та умовах пiдвищеного ризику для здоров’я.    

    Це право затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.1997 №1290 (зi змiнами) - пояснює заступник начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Людмила Рогізна. Згiдно з роздiлом XXII «Загальнi професiї за всiма галузями господарства» цього Списку правом на додаткові вiдпустки користуються прибиральники службових примiщень, якi зайнятi прибиранням загальних убиралень та санвузлiв. Тривалiсть такої відпустки може бути до 4 календарних днiв, залежно від відпрацьованого часу.

     Виконання робiт, що дають право на додаткову відпустку має бути передбачено робочими iнструкцiями вiдповiдних працiвникiв. Конкретна тривалiсть щорiчної додаткової вiдпустки за особливий характер працi встановлюється колективним чи трудовим договором залежно вiд часу зайнятостi працiвника в цих умовах (ст.8 Закону України «Про вiдпустки»).   

      Вiдповiдно до ст. 9 Закону України «Про вiдпустки» до стажу роботи, що дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки за особливий характер працi, зараховуються: 1) час фактичної роботи з особливим характером працi, якщо працiвник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалостi робочого дня, встановленої для працiвникiв цього виробництва, цеху, професiї або посади; 2) час щорiчних основної та додаткових вiдпусток за роботу з особливим характером працi; 3) час роботи вагiтних жiнок, переведених на пiдставi медичного висновку на легшу роботу, на якiй вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторiв. Щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер працi надається пропорцiйно фактично вiдпрацьованому часу.

      У розрахунок часу, що дає право працiвнику на таку вiдпустку, зараховуються днi, коли вiн фактично був зайнятий на роботах з особливим характером працi не менше половини тривалостi робочого дня, встановленого для працiвникiв цих виробництв, цехiв, професiй, посад. А саме час, коли вiн фактично був зайнятий прибиранням загальних убиралень та санвузлiв не менше половини тривалостi встановленого робочого дня. Так визначено Порядком застосування зазначеного вище Списку, який затверджений наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 30.01.1998 р. № 16 та зареєстрований у Мiнiстерствi юстицiї України 30.01.1998 р. за №58/2498 (зi змiнами, затвердженими наказом Мiнпрацi вiд 04.06.2003 р. № 150 i зареєстрованими у Мiн’юстi 18.06.2003 р. за №496/7817). Облiк часу, вiдпрацьованого в умовах з особливим характером працi, здiйснюється власником або уповноваженим ним органом. При цьому пiдприємство самостiйно приймає рiшення щодо здiйснення такого облiку.

     За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.