Управління Держпраці у Полтавській області інформує

Атестація робочих місць за умовами праці кухарям їдальні, які готують страви на газифікованій або електричній плитах.

     Праця кухаря відноситься до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарі працюють в приміщенні, але умови мікроклімату несприятливі: температура повітря досягає 25-32С, підвищена вологість повітря, протяги, перепади температури повітря, пов'язані з необхідністю переходів з гарячих в холодні цехи. Під час роботи у плити впливає інфрачервоне (теплове) випромінювання. Робота пов'язана з дія інтенсивного шуму, переважно середньочастотного характеру, викликаного дією витяжної і загальнообмінної вентиляції.

     Отже, одним із заходів соціального захисту кухарів є своєчасно проведена атестація робочих місць зі шкідливими умовами праці, яка надає можливість встановити пільги та компенсації за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.

     Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в усіх закладах чи установах незалежно від форм власності, у яких обладнання, реактиви та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих.

      Статтею 7 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і вадкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, надається щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

     Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці кухаря є наявність цієї професії у Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 № 679).

     Згідно з позицією 77 розділу ХХХІІІ «Загальні професії (в усіх галузях господарства)» та позицією 5 розділу XXIX «Роздрібна торгівля харчовими продуктами. Постачання готової продукції» цього Списку кухарі, які працюють біля плити мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4 календарних днів.

    Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

    Згідно пунктів 9 і 10 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.1998 № 16 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.01.1998 за № 57/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 № 150 і зареєстрованими у Міністерстві юстиції 18.06.2003 за №496/7817), додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.

     У розрахунок часу, що дає право працівникові на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в цих умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

      Статтею 100 КЗпП України передбачено встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я. Установлено також, що Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

       За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.

 

Пільги та компенсації за роботу із шкідливими і важкими умовами праці

     Працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, на підприємствах для відшкодування впливу небезпечних і шкідливих чинників виробництва на організм людини застосовується система пільг і компенсацій.       Працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, на підприємствах для відшкодування впливу небезпечних і шкідливих чинників виробництва на організм людини застосовується система пільг і компенсацій.

     Чинними законодавчими актами передбачено пільги та компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

     Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день (не менше 80% робочого дня) на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», що має бути підтверджено результатами атестації робочих місць.

     Щорічна додаткової відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачена статтею 7 Закону України «Про відпустки», надається за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17.11.1997 № 1290, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 № 679.

      Максимальна тривалість додаткової відпустки складає 35 календарних днів. Її конкретна тривалість встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівників в таких умовах і від результатів атестації робочих місць.

       Відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України працівникам, які працюють на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, встановлюється підвищена оплата праці, що регулюється Порядком, затвердженим постановою  Державного Комітету СРСР праці і соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 03.10.1986 № 387/22-78 «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці», яким передбачено:

- на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - 4, 8 ,12 %;

- на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами - 16, 20, 24%.

Скорочена тривалість робочого тижня встановлюється працівникам, які працюють в шкідливих умовах праці, передбачених в Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 і за результатами атестації робочих місць.

  За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.

 

 

Атестація робочих місць: хто входить до складу комісії?

Здійснення організаційного, методичного керівництва і контролю за проведенням роботи на всіх етапах, складання переліку робочих місць, що підлягають атестації, визначення обсягів досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, організація цих досліджень покладається на атестаційну комісію.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.

Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, у якому затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, за потреби - склад цехових (структурних) атестаційних комісій.

До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Також до складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, організації, представників профспілкового комітету, іншого представницького органу трудового колективу.

До проведення атестації також можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.

   За інформацією заступника начальника віддіу Управління Держпраці у Полтавській області    Л. Рогізної.