березня
2023 р.
Управління Держпраці у Полтавській області інформує
Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Конституцією України закріплено право кожного громадянина на працю. При цьому передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Під умовами праці розуміється сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.
Шкідливі виробничі фактори - це виробничі фактори, вплив яких на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності.
Чинними законодавчими актами передбачено ряд пільг та компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
Так, право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачено статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Умови, при яких працівнику буде підтверджено пільговий пенсійний стаж за роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, шкідливими і важкими умовами праці: наявність назви виробництва, робочого місця, професії, посади у Списках № 1 і 2 на пільгове пенсійне забезпечення; зайнятість працівника в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день; підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення результатами атестації робочих місць за умовами праці (постанова КМУ від 01.08.1992 р. № 442).
Відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Мінпраці України від 18.11.2005 р. № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.
Право прибиральника службових приміщень на щорiчну додаткову вiдпустку за особливий характер працi.
Право працiвникiв на щорiчну додаткову вiдпустку за особливий характер працi визначається у строгiй вiдповiдностi зi Списком виробництв, робiт, професiй i посад працiвникiв, робота яких пов’язана з пiдвищеним нервово-емоцiйним та iнтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних i геологiчних умовах та умовах пiдвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорiчну додаткову вiдпустку за особливий характер працi, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.1997 р. № 1290 (зi змiнами) пояснює заступник начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Людмила Рогізна.
Згiдно з роздiлом XXII «Загальнi професiї за всiма галузями господарства» цього Списку правом на такi вiдпустки тривалiстю до 4 календарних днiв користуються прибиральники службових примiщень, якi зайнятi прибиранням загальних убиралень та санвузлiв.
Виконання таких робiт має бути передбачено робочими iнструкцiями вiдповiдних працiвникiв.
Конкретна тривалiсть щорiчної додаткової вiдпустки за особливий характер працi встановлюється колективним чи трудовим договором залежно вiд часу зайнятостi працiвника в цих умовах ( стаття 8 Закону України «Про вiдпустки» ).
Вiдповiдно до статтi 9 Закону України «Про вiдпустки» до стажу роботи, що дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки за особливий характер працi, зараховуються:
1) час фактичної роботи з особливим характером працi, якщо працiвник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалостi робочого дня, встановленої для працiвникiв цього виробництва, цеху, професiї або посади;
2) час щорiчних основної та додаткових вiдпусток за роботу з особливим характером працi;
3) час роботи вагiтних жiнок, переведених на пiдставi медичного висновку на легшу роботу, на якiй вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторiв.
Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 30.01.1998 р. № 16 та зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 30.01.1998 р. за № 58/2498 (зi змiнами, затвердженими наказом Мiнпрацi вiд 04.06.2003 р. № 150 i зареєстрованими у Мiн’юстi 18.06.2003 р. за № 496/7817) визначено, що щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер працi надається пропорцiйно фактично вiдпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працiвнику на таку вiдпустку, зараховуються днi, коли вiн фактично був зайнятий на роботах з особливим характером працi не менше половини тривалостi робочого дня, встановленого для працiвникiв цих виробництв, цехiв, професiй, посад.
Отже, у розрахунок часу, що дає право прибиральнику службових примiщень на вiдпустку за особливий характер працi, зараховуються днi, коли вiн фактично був зайнятий прибиранням загальних убиралень та санвузлiв не менше половини тривалостi встановленого робочого дня.
Облiк часу, вiдпрацьованого в умовах з особливим характером працi, здiйснюється власником або уповноваженим ним органом. При цьому пiдприємство самостiйно приймає рiшення щодо здiйснення такого облiку.
Прибиральники службових примiщень, якi щоденно працюють на 0,25 ставки, правом на вiдповiдну вiдпустку не користуються.
ЧИ ПОВИНЕН РОБОТОДАВЕЦЬ НАДАВАТИ МОЛОКО ЗА РОБОТУ У ВАЖКИХ ТА ШКІДЛИВИХ УМОВАХ ПРАЦІ навіть попри скасований Порядок.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1022-р "Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства" скасовано постанову Держкомпраці від 16 грудня 1987 №731/П13 "Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці".
Проте, відповідно до пункту 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №994, до заходів та засобів з охорони праці відноситься забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та колективного договору або угоди.
Хоча Порядок надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів скасовано, вимоги щодо обов’язкового надання молока за роботу у важких та шкідливих умовах праці залишаються. Згідно із статтею 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкiдливими умовами працi працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або iншi рiвноцiннi харчовi продукти. Також відповідно до статті 7 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Забезпечення працівників молоком - це не примха роботодавця, а встановлена законом норма.
Молоко видається працівникам з метою зміцнення здоров’я і попередження професійних захворювань. Вживання молока сприяє підвищенню опору організму працівника дії токсичних речовин та фізичних факторів, які викликають порушення функції печінки, білкового і мінерального обміну, подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Молоко нормалізує обмінні процеси і функції організму і сприяє більш швидкому відновленню нормальної діяльності всіх систем життєзабезпечення людини.
З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 № 442 в Україні врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці.
Враховуючи вищезазначене, молоко або інші рівноцінні харчові продукти працівникам надаються, якщо за результатами атестації буде визначено, що умови праці працюючих будуть відноситися до важких та шкідливих умов праці та буде наявність на робочих місцях хімічних речовин. Обов’язково пільги та компенсації, які надаються працівникам, повинні бути внесені до колективного договору.
За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.
