Управління Держпраці у Полтавській області інформує

Водії автотранспортних засобів мають право на щорічну додаткову відпустку без атестації робочого місця.

    Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яка виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці (ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996) за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Списки № 1290).

      Професійна назва робіт «водій автомобіля, у т. ч. спеціального (крім пожежного)» включена до  підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» розділу ХV «Транспортні послуги» Списків № 1290.

    Право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці має водій автомобіля, у т. ч. спеціального (крім пожежного) вантажністю: від 1,5 до 3 т — 4 календарних дні, 3 т і більше — 7 календарних днів (позиція 13 підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» розділу ХV «Транспортні послуги» Списків № 1290).

     Отже, у разі віднесення автомобіля, на якому працює водій, до однієї із зазначених категорій, він має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці відповідної тривалості.

      Додаткову відпустку за особливий характер праці надають працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку № 1290, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва й цехи пропорційно фактично відпрацьованому часу (п. 1 Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16).

       Для підтвердження права на таку відпустку і встановлення її тривалості проведення атестації робочих місць за умовами праці не вимагається. До розрахунку часу, що дає право працівнику на таку додаткову відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

      За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області.

 

Незадекларована праця та її наслідки.

        Одним з пріоритетних напрямів діяльності Держпраці є запобігання використанню незадекларованої праці. Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни, життєвий рівень людей, пояснює заступник начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізна.    

       Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у всіх сферах діяльності, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

      Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

  • економічна діяльність без державної реєстрації;

   наймана праця без оформлення трудових відносин; приховування частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;

  • маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

      У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

     Повністю задекларована праця у тому разі, якщо роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок.

    Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.

     До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

      Роботодавець має укласти з працівником трудовий договір, повідомити про прийняття особи на роботу державну фіскальну службу, виплачувати працівнику офіційну заробітну плату в повному обсязі, сплачувати за нього єдиний соціальний внесок. Виконання цих умов гарантуватиме працівникові здорові і безпечні умови праці.

      За допущення працівника до роботи без належного оформлення, окрім адміністративної та кримінальної відповідальності посадової особи, з березня 2016 року юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, підлягають до відповідальності у вигляді накладення фінансової санкції за порушення законодавства. Так, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КзПП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний день у разі фактичного виконання роботи повний день, та виплату зарплати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та податків накладається штраф у 30-кратному розмірі від мінімальної заробітної плати.

    За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної.