Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кременчуцькому районі інформує

Зміст матеріалу: Організація роботи служби охорони праці  суб`єктів малого підприємництва.

Цільова аудиторія: Керівники та спеціалісти з питань охорони праці  суб`єктів малого підприємництва. 

Організація охорони праці  суб`єктів  малого підприємництва.

      Тема організації охорони праці суб’єктів підприємницької діяльності, на перший погляд, не здається вельми цікавою, тим більше для того, щоб присвячувати їй окрему статтю. Але зустрівшись на практиці з певними обставинами, складається враження, що більшість суб’єктів господарювання (особливо це стосується представників середнього і малого бізнесу, не задіяних в виробничому процесі) не поінформовані не тільки про специфіку організації охорони життя та здоров’я найманих працівників окремих видів робіт, але і в загальних питаннях цієї теми. Зіткнувшись з  проблемами деяких роботодавців – власників підприємств, які в окремих випадках спричинюють навіть настання кримінальної відповідальності,  інші підприємці починають замислюватися і вживати заходи по приведенню їх діяльності у відповідність до норм чинного законодавства з охорони праці. Очевидно і логічно, що принцип, який каже: «Вирішуємо проблеми по мірі їх надходження!» в цьому випадку навряд чи необхідно брати  на озброєння. Краще затратити деяку кількість зусиль для самоосвіти, а головне зрозуміти, що проблем в цій сфері краще зовсім не допускати.  
      На початку підприємницької діяльності, невеликі фірми і фізичні особи – підприємці частенько зовсім не замислюються про організацію своєї роботи згідно вимогам законодавства з охорони праці. Це й не дивно. З одного боку трапляється відсутність у більшості бажаючих займатися підприємницькою діяльністю будь-яких знань норм законодавства з охорони праці. Підприємці, які реєструються не замислюються про необхідність взагалі що не будь додержуватись. Таке «поголовне» незнання норм з охорони праці і недотримання вимог з організації охорони праці на підприємствах зв’язано з тим, що законодавство з охорони праці дуже розрізнене, насичено великою кількістю відомчих нормативних актів, рясніє спеціальною термінологією (не завжди зрозумілою простій людині).   Основним нормативно-правовим актом, який встановлює єдиний порядок організації охорони праці на підприємствах незалежно від форми власності і виду діяльності є Закон України «Про охорону праці».  Існують ще Кодекс законів про працю  і чимала кількість інших спеціальних нормативно-правових актів по охороні  праці, в кожному з яких містяться окремі вимоги до організації охорони праці суб'єкта підприємницької діяльності. Навіть  кваліфікованому юристові складно обробити таку кількість нормативно-правових актів  і скласти перелік необхідних дій і документів. Як визначитися з переліком необхідних нормативних актів і де їх узяти, як правильно їх прочитати і визначитися із списком тих, що стосуються лише кожного конкретного суб'єкта дій і документів, яким чином правильно скласти потрібні законодавством незліченні накази, положення і інструкції – все це суб'єктові підприємницької діяльності, що реєструється, не володіє спеціальними юридичними знаннями і що не організовує на своєму підприємстві юридичний відділ або відділ по охороні праці,  досить проблематично.
      Стосуючись безпосередньо переліку передбачених законодавством заходів щодо організації охорони праці на підприємстві, необхідно в першу чергу керівникові підприємства визначитися з посадовою особою, на яку  відповідним наказом будуть покладені зобов'язання по такій організації. Що стосується діяльності фізичної особи – підприємця, то відповідальним може бути призначений або сам підприємець  або його найнятий робітник. Наступним кроком, згідно ст. 18 Закону України «Про охорону праці», що не кожним роботодавцем робиться, має бути організоване навчання керівника і призначеного відповідального за організацію охорони праці особи на спеціальних курсах, організовуваних регіональними управліннями Державного комітету України по нагляду за охороною праці. Пройшовши навчання в науково-виробничому або учбово-консультативному центрі, відповідальна за охорону праці на підприємстві особа отримує відповідне посвідчення. Далі легше, пройшовши відповідне навчання, на підприємстві з'являється людина,  що орієнтується в питаннях організації охорони праці. На курсах Вас забезпечать літературою і  навіть дадуть зразки документів і інструкцій, але це лише перший крок. Найважчою виявляється адаптація цих типових положень до реалій вашого бізнесу. Наприклад, ми не знали, а виявилось, що у юристів, які використовують в роботі комп'ютери, шкідливі умови праці, а тому раз на рік вони зобов'язані проходіть медогляд. Саме у зв'язку з шкідливими умовами праці, юристам (працівникам, які використовують в роботі  комп’ютери) в обов'язковому порядку мають бути забезпечені спеціальні умови праці (спеціальне освітлення, стіл відповідної висоти і ширини, додаткові перерви в роботі, молоко «за шкідливість»  і так далі).
      Відзначу, що накази і документи по охороні праці в обов'язковому порядку повинні знаходитися на самому підприємстві або по місцю здійснення підприємницької діяльності фізичною особою, а не удома або десь в іншому місці, бо в разі проведення перевірки довести, що такі документи існують і найняті робітники з ними ознайомлені буде проблематичним. Дуже важливо вказувати ким і коли такі інструкції і положення розроблялися і затверджувалися, щоб уникнути ситуації коли перевіряючий інспектор висловлює сумніви, в разі відсутності документів по місцю здійснення діяльності, відносно того, що вони були затверджені не на початку роботи підприємства, а «вчора». Якщо не вести мови про підприємства, де використовується наймана праця в умовах підвищеної небезпеки, то загальний перелік необхідних документів виглядатиме так:


     1.   Накази:
     1.1. Про призначення відповідальної за охорону праці.
     1.2. Про затвердження інструкцій по охороні праці.
     1.3. Про затвердження Програми вступного інструктажу і Положення про       

            пожежну безпеку.
      1.4. Про затвердження програми знань пожежно-технічного мінімуму.
      1.5. Про затвердження плану евакуації.
      1.6. Про використання відкритого вогню.
      2. Інструкції з охорони праці по професіях і видах робіт.
      3. Посадова інструкція відповідальної особи з охорони праці.
      4. Інструкція з пожежної безпеки.
      5. Програма вступного інструктажу.
      6. Програма занять по пожежно-технічному мінімуму.
      7. Посадові інструкції кожного найнятого робітника.
      8. Журнал реєстрації вступного інструктажу.
      9. Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці.
      10. Журнали обліку реєстрації і видачі інструкцій з охорони праці.


      Слід зазначити, що затвердження інструкцій і положень покладається на керівника підприємства, а їх розробкою слід займатися саме тій відповідальній особі по охороні праці, яка пройшла вказане вище навчання і отримало відповідне посвідчення.
   Якщо  на підприємстві використовуються електроприлади і електроустаткування, то необхідно провести виміри опору ізоляції електричних мереж і електроустановок, провести розрахунки допустимої напруги в електричних мережах, так само обладнати приміщення автоматичною пожежною сигналізацією і вогнегасниками .

          Пройшовши  вищезазначені  процедури   підготувавши всі необхідні документи керівник  не тільки забезпечить виконання норм і вимог Закону «Про охорону праці» на своєму підприємстві , а й дозволить запобігти нещасного випадку чи мінімізувати його наслідки, як для себе , так і для свого персоналу.

 

Заступник начальника відділення                                         Щепаченко С.Ю.

виконавчої дирекції Фонду соціального

 страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань

у Кременчуцькому  районі